Наш крок до всиновлення

Скрізь  шум  води  на  кухні, де  я  мию посуд,  проривається Вікуськин  писклявий голосок. Вікуська волає  на  всю силу  своїх легень  «Ще не  вмерла України  ні  слава,  ні  воля»,  а  тоді  заводить  «Радуйся,  ой  радуйся  земле,  Син  Божий  народився».

Вікуська  щаслива.

Співаючи,  вона  ще  й  малює листівку, пише там  «мамо,  я тебе люблю»,  малює усілякі  сердечки  і  квіточки,  а  тоді  прибігає  на  кухню і все  це показує мені.

Я  її  цілую,  і  кажу, що теж її люблю.

Це  правда.

Ну  взагалі-то,  Вікуську  любити  складно.

А ваша дитина талановита?

Я завжди кажу своїм дітям, і учням та їхнім батькам, що всі люди талановиті.
На перший погляд, здається, що це не так.
Чомусь деякі мами хочуть, щоб їхня дитина обов’язково грала головну роль у дитсадівській виставі, або співала соло.  А їхня дитина, можливо, майбутній комп’ютерний геній чи всесвітньо відомий кухар. Мама цього не бачить і реалізує своє власне хибне уявлення, роблячи дитину нещасною.
Якось у мене був випадок в дитсадку, де я працювала вчителем музики. Ми ставили казку про лінивих мишенят Крутя і Вертя з приводу осіннього свята урожаю.